Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктами, на яких поширюється дія Закону, є, зокрема, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді).
Згідно зі статтею 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Присяжні виконують обов’язки, визначені пунктами 1, 2, 4—6 частини сьомої статті 56 цього Закону, тобто зобов’язані: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виявляти повагу до учасників процесу; не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов’язків із здійснення правосуддя.
Якщо протягом 2019 року присяжний брав участь у розгляді цивільної чи кримінальної справи, незалежно від того чи отримав він виплати за виконання обов’язків у суді як присяжного, зобов’язаний подати до 1 квітня 2020 року шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Якщо присяжний протягом 2019 року був увільнений від виконання обов’язків присяжного, він також зобов’язаний подати до 1 квітня 2020 року електронну декларацію за минулий рік.
Додатково повідомляємо, що суб’єкт декларування може подати виправлену декларацію без звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції лише один раз упродовж 7 днів після подання декларації. Якщо після спливання семиденного строку або якщо виправлена е-декларація вже була подана упродовж зазначеного строку суб’єкт е-декларування виявить неповні чи неправильні відомості в поданій ним е-декларації (або у виправленій е-декларації), він повідомляє про це НАЗК через персональний електронний кабінет та подає виправлену е-декларацію згідно з рішенням уповноваженої особи НАЗК. При цьому уповноважена особа визначає строк, який надається для подання такої виправленої е-декларації.
У зв'язку з наведеним, Томаківський районний суд Дніпропетровської області нагадує про необхідність подання присяжними до 1 квітня 2020 року електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік.
Особам, які виконували функції присяжного, необхідно завчасно отримати електронно-цифровий підпис для заповнення в подальшому електронної декларації. Електронний цифровий підпис (ЕЦП) в Україні можна отримати в одному з акредитованих центрів сертифікації ключів (далі– АЦСК), перелік яких зазначений на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Для входу до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (https://portal.nazk.gov.ua), з використанням особистих ключів та відповідних їм посилених сертифікатів відкритого ключа, АЦСК, необхідно завчасно отримати послуги електронного цифрового підпису. Контактну інформацію зазначених АЦСК розміщено в електронному реєстрі суб’єктів, які надають послуги, пов’язані з видачею сертифікатів ЕЦП (http://czo.gov.ua/ca-registry).
Звертаємо увагу на те, що порушення вимог фінансового контролю, умисне не декларування або декларування недостовірної інформації є корупційними правопорушеннями, за які передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність. Наслідки порушення вимог фінансового контролю визначені у статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а декларування недостовірної інформації або умисне неподання декларації суб'єктом декларування - у статті 366-1 Кримінального кодексу України.
Відповіді на найпоширеніші запитання та рекомендації НАЗК щодо роботи з Реєстром та роз’яснення щодо заповнення форми е-декларації за посиланнями:
За повідомленням прес-служби суду
_03_03.png)
