ЗАТВЕРДЖЕНО:                                                                                                              ПОГОДЖЕНО:

Загальними зборами трудового                                                                                        Зборами суддів Томаківського

колективу суду Томаківського                                                                                          районного суду

районного суду                                                                                                                  Дніпропетровської області

Дніпропетровської області

Протокол № 1                                                                                                                    Протокол № 7

від «_11_» ___09____ 2020 року                                                                                     від «_18_» __09_____ 2020 року

 

ПРАВИЛА

 

внутрішнього трудового розпорядку Томаківського районного суду

Дніпропетровської області

 

 

І. Загальні положення

 

 

1. Правила внутрішнього трудового розпорядку Томаківського районного суду Дніпропетровської області (далі – суд) суду розроблені відповідно до вимог ст. 43 Конституції України, Кодексу законів про працю України, законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», «Про запобігання корупції», Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25 березня 2011 року № 14 (зі змінами) та інших нормативно-правових актів.

2. Правила внутрішнього трудового розпорядку Томаківського районного суду Дніпропетровської області (далі - Правила) поширюються на суддів та працівників суду і є обов’язковими до виконання.

3. Правила визначають засади регулювання трудових відносин і запроваджуються з метою забезпечення якісного виконання завдань, покладених на Томаківський районний суд Дніпропетровської області (далі – суд), вдосконалення організації праці та підвищення її ефективності, раціонального використання робочого часу, а також зміцнення трудової дисципліни.

4. Правила доводяться до відома працівників суду під підпис і розміщуються на дошці оголошень та на веб-сторінці суду у складі веб-порталу «Судова влада України».

 

ІІ.  Порядок прийому та звільнення працівників суду 

 

1. Порядок прийняття на державну службу та на роботу, просування по службі, припинення державної служби і звільнення з роботи працівників суду визначається Законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», Кодексом законів про працю України та Положенням про помічника суді суду загальної юрисдикції.

2. Судді призначаються на посади та звільняються з посади у порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

На підставі акта про призначення (обрання) судді на посаду голова суду видає наказ про зарахування судді до штату, який оголошується судді під розписку. Особа, вперше призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення Присяги судді під час урочистої церемонії у присутності Президента України.

3. Працівники суду реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору.

4. Прийняття працівників до суду на державну службу на посади категорій «Б» і «В» здійснюється на конкурсній основі відповідно до Закону України «Про державну службу» та Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року № 246.

5. На посаду працівника апарату суду, віднесену до державної служби, призначається переможець конкурсу. Рішення про призначення приймається:

1) на посади державної служби категорії «Б», які здійснюють повноваження керівників державної служби (керівник апарату суду та його заступник) – начальником Територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області за поданням голови суду;

2) на інші посади державної служби категорій «Б» і «В» - керівником державної служби – керівником апарату суду

6. На посаду державної служби призначається особа, визначена переможцем конкурсу. Рішення про призначення на посаду державної служби приймається суб’єктом призначення після проведення співбесіди з кандидатом та підписання з ним контракту про проходження державної служби (у разі укладення). Таке рішення приймається не пізніше п’яти календарних днів з дня надходження результатів спеціальної перевірки у випадку та порядку, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції.

7. У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, приймається рішення про відмову у призначенні на посаду державної служби.

У разі відмови особи від підписання контракту про проходження державної служби (у разі укладення) вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби. У такому разі застосовується відкладене право суб’єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу

8. Служба управління персоналом у день призначення особи на посаду державної служби організовує складення Присяги державного службовця особою, яка вперше призначена на посаду державної служби, а також ознайомлює державного службовця під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією.

9. З метою безперебійного функціонування суду одночасно з прийняттям рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби до призначення особи на таку посаду керівник апарату суду може прийняти рішення:

1) про тимчасове покладення виконання обов’язків за вакантною посадою на одного із державних службовців, які працюють у відповідному структурному підрозділі суду;

2) про тимчасовий розподіл обов’язків за вакантною посадою державної служби між державними службовцями – працівниками апарату суду.

Строк тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби не може перевищувати три місяці. На час виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби здійснюється виплата, передбачена частиною четвертою статті 52 Закону України «Про державну службу», крім випадку покладення виконання обов’язків керівника апарату суду на заступника керівника апарату суду.

10. Призначення на посади патронатної служби, до яких відносяться помічники суддів, здійснюється без конкурсного відбору на підставі письмового подання судді керівником апарату суду у порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Положенням про помічника судді суду загальної юрисдикції.

Керівник апарату може відмовити судді в задоволенні подання про призначення на посаду помічника судді у випадку, коли претендент не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

11. При прийнятті на роботу працівників, посади яких не належать до посад державних службовців, конкурс не проводиться.

12. Прийом на роботу інших працівників суду здійснюється на загальних підставах згідно з Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства.

13. Порядок проходження випробування для державних службовців апарату суду встановлюється Законом України «Про державну службу».

14. Претенденту на посаду помічника судді за поданням судді може встановлюватись випробовування в порядку, визначеному Кодексом законів про працю України.

15.  Не можуть бути призначеними на посаду в апараті суду особи, які:

- визнані в установленому порядку недієздатними;

- мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

- у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підконтрольні або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;

- в інших випадках, встановлених законами України.

16. Особа, що приймається на посаду до апарату суду, укладає трудовий договір. При цьому вона зобов'язана подати: 

- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

- трудову книжку, оформлену у встановленому порядку;

- диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру;

- свідоцтво про обов’язкове державне соціальне страхування (за наявності), а також копії цих документів.

Військовозобов’язані громадяни подають військовий квиток та його копію, а в разі відсутності – тимчасові посвідчення, видані замість квитка.

17. Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, зобов’язані подати такі документи:

- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

- трудову книжку, оформлену у встановленому порядку;

- диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, а також копії цих документів;

- копію медичної довідки про проходження обов’язкових попереднього та періодичного психіатричного та наркологічного оглядів;

- медичну довідку встановленого зразка від лікаря-терапевта із зазначенням результатів флюорографічного обстеження;

- довідку органів Міністерства внутрішніх справ України про відсутність судимості з датою видачі не пізніше, ніж за два місяці до її подання;

- військовий квиток (за наявності) та його копію.

- особову картку (форма П-2ДС) з відповідними додатками та дві фотокартки розміром 3x4 або 4x6 сантиметрів;

- декларацію про доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім'ї за попередній рік;

- документи про науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації та їх копії;

- підписане кандидатом попередження про встановлені чинним законодавством України обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу та її проходженням.

18. Усі копії документів подаються разом з оригіналами і завіряються відповідальним працівником апарату суду з питань персоналу, після чого оригінали повертаються кандидатові.

Після призначення на посаду працівник суду не пізніше трьох робочих днів для отримання зарплатної картки заповнює у відділенні банку анкету із зазначенням класу картки та подає такі документи:

- копію паспорта громадянина України (перша, друга сторінки та сторінка з реєстрацією);

- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

19. Забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.

20. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

21. Особи, які вперше призначаються на посаду державного службовця, складають присягу державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

Прийом на роботу працівників апарату суду оформляється наказом керівника апарату суду. Наказ оголошується працівнику під розпис.

22.   При прийомі працівника на роботу керівництво суду зобов'язане:

- ознайомити працівника з дорученою роботою, виділити йому робоче місце і забезпечити необхідними для роботи засобами, роз'яснити йому його права і обов'язки;

- ознайомити його з Регламентом роботи суду, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, які діють в суді;

- проінструктувати з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки.

23.  На осіб, які вперше прийняті на роботу, заповнюється трудова книжка не пізніше п'яти днів після прийому на роботу.  На всіх працівників суду ведуться трудові книжки та особові справи.

24. Припинення трудового договору може мати місце тільки з підстав, передбачених законодавством.

25. Робітники і службовці мають право розірвати трудовий договір, попередивши про це керівництво суду письмово за два тижні. По закінченню цього терміну робітник або службовець має право припинити роботу, а адміністрація суду зобов'язана видати працівнику трудову книжку з внесеним в неї записом про звільнення.

26. Припинення трудового договору (звільнення) оформляється наказом керівника апарату суду за погодженням з головою суду. Днем звільнення вважається останній день роботи. Запис про звільнення в трудову книжку повинен бути зроблений в точній відповідності з формулюванням діючого законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

 

ІІІ. Права та обов’язки працівників суду

 

1. Працівники суду мають право:

1) користуватись правами і свободами, які гарантуються громадянам Конституцією України та законами України;

2) брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень;

3) на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;

4) вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою;

5) на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, рангу, який їм присвоюється, досвіду та стажу роботи;

6) на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;

7) захищати свої законні права та інтереси у вищих державних органах та в судовому порядку.

Працівники мають також інші права відповідно до чинного законодавства України.

 

2. Працівники суду зобов’язані:

 

1) дотримуватись Конституції України та інших актів законодавства України;

2) не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина;

3) сумлінно виконувати свої службові обов’язки, проявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи;

4) виконувати свої посадові обов’язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян;

5) шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби;

6) забезпечувати раціональне, ефективне та економне використання доручених їм матеріальних та фінансових ресурсів;

7) постійно поліпшувати стан відповідності своїх умінь, знань і навичок функціям та завданням займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень за освітньо-професійними програмами та шляхом самоосвіти;

8) своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади чи посадових осіб, розпорядження і вказівки свого безпосереднього керівника та голови суду;

9) діяти в межах своїх повноважень; у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов’язаний невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні — повідомити вищу за посадою особу.

10) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки;

11) суворо дотримуватись вимоги щодо заборони паління в приміщеннях (на робочих місцях, в кабінетах та у місцях загального користування) суду.

Працівники суду несуть також інші обов’язки відповідно до чинного законодавства України.

3. Коло обов’язків, що їх виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями, затвердженими в установленому порядку, довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців і тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників.

 

IV. Основні обов’язки власника або уповноваженого ним органу

 

1. Власник або уповноважений ним орган (керівник) зобов’язаний:

1) під час укладення трудового договору роз’яснити працівникові його права і обов’язки, поінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;

2) належним чином організувати працю та забезпечити кожного працівника робочим місцем;

3) затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника;

4) забезпечити здорові та безпечні умови праці;

5) контролювати виконання працівниками вимог законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, застосовувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;

6) неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства про працю, правил з охорони праці;

7) забезпечувати виплату працівникам заробітної плати регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів; у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні;

8) постійно вдосконалювати організацію роботи районного суду, забезпечувати підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників;

9) створювати умови для ефективного використання робочого часу, підтримувати та розвивати ініціативу та активність працівників;

10) забороняється приховувати факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров’я і безпеки працівників.

 

V. Робочий час і його використання. Час відпочинку

1. Нормальна тривалість робочого часу працівників суду не може перевищувати 40 годин на тиждень. В суді установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - суботою та неділею.

Напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 КЗпП України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

2. Працівникам надається щодня перерва для відпочинку та харчування. Перерва не включається в робочий час.

Працівники використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи.

3. Відповідно до діючого режиму роботи в судових органах в суді встановлено такий трудовий розпорядок для суддів, державних службовців та інших категорій працівників суду:

- початок роботи з 8 години - протягом тижня;

- перерва на обід з 12 години до 12 години 45 хвилин - протягом тижня;

- кінець робочого дня в понеділок, вівторок, середу та четвер - о 17 годині, в п’ятницю - о 15 годині 45 хвилин.

Напередодні святкових днів кінець робочого дня скорочено на одну годину.

Якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого дня.

4. Для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань державні службовці, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, на підставі наказу (розпорядження) керівника державної служби, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації (за наявності), зобов’язані з’явитися на службу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час. За роботу в зазначені дні (час) державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.

5. Інші категорії працівників апарату суду можуть залучатися до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні у встановленому законодавством порядку. Робота у вихідні, святкові та неробочі дні компенсується відповідно до трудового законодавства.

6. За згодою керівника державної служби для державного службовця може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, одинокого державного службовця, який має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, у тому числі яка перебуває під його опікою, або який доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, керівник державної служби зобов’язаний установити для них неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в такому разі здійснюється пропорційно відпрацьованому часу.

7. Забороняється залучати до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину з інвалідністю, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їхньою згодою. Залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

8. Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час не повинна перевищувати для кожного державного службовця чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

9. Керівник апарату суду зобов'язаний організовувати облік присутності і відсутності на роботі працівників апарату суду протягом робочого дня.

10. Надурочна робота та робота у вихідні та святкові дні, як правило, не допускається. Залучення працівників апарату суду до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством, за письмовим наказом керівника апарату суду.

11. Працівникам суду надаються відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.

12. Суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

13. Працівникам апарату суду - державним службовцям надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку. За кожний рік державної служби після досягнення п’ятирічного стажу державної служби державному службовцю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.

14. Працівникам апарату суду, посади яких не віднесено до державної служби, надається щорічна основна відпустка тривалістю не менше 24 календарних днів.

15. Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати та інші види відпусток надаються працівникам апарату суду відповідно до закону.

 16. Працівникам апарату суду, посади яких не віднесено до державної служби у порядку, визначному чинним трудовим законодавством, можуть надаватись додаткові оплачувані відпустки за особливий характер праці в зв'язку з роботою на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах (комп'ютерах) тривалістю до 4 календарних днів залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Облік в суді робочого часу, що дає право на отримання працівником відпустки за особливий характер праці, ведеться відповідно до порядку, визначеного окремими наказами керівника апарату суду.

17. Суддям та працівникам апарату суду надаються також інші щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства.

18. Черговість надання відпусток суддям та працівникам апарату суду визначається графіком, який погоджується зборами суддів та затверджується головою суду на кожен календарний рік не пізніше 15 січня року, на який цей графік розроблено.

19. Графік відпусток складається з урахуванням необхідності забезпечення нормальної діяльності суду та доводиться до відома всіх суддів і працівників апарату суду.

20. Надання відпусток суддям оформлюється наказом голови суду.

21. Надання відпусток працівникам апарату суду оформлюється наказом керівника апарату суду.

22. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

23. Згідно з наказом голови суду судді можуть бути відкликані з відпустки.

24. Згідно з наказом керівника апарату суду для виконання невідкладних завдань працівники апарату суду - державні службовці у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть бути відкликані із щорічної основної або додаткової відпустки. Частина невикористаної відпустки за погодженням з керівником державної служби надається державному службовцю у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році з відшкодуванням непередбачуваних витрат державного службовця у зв’язку з його відкликанням з відпустки.

25. Відкликання із щорічної відпустки інших категорій працівників допускається за згодою працівника лише у випадках, передбачених Кодексу законів про працю України з додержанням вимог частини першої статті 79 КЗпП України та в інших випадках, передбачених законодавством.

26. Невикористана частина відпустки у такому випадку надається судді, працівникові апарату суду за його заявою в будь-який інший час відповідного року або приєднується до відпустки у наступному році. Оплата праці проводиться з урахуванням суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

27. Працівникам апарату суду, які навчаються у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв’язку з навчанням.

28. За наявності поважних причин, перелік яких передбачено ст. 56, 57, 66 Кодексу законів про працю України, за заявою працівника як при прийнятті на роботу, так і згодом може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень, а також особистий режим роботи в межах повної тривалості робочих годин. Установлення неповного робочого дня та неповного робочого тижня з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу або особистого режиму роботи в межах повної тривалості робочих годин оформлюється наказом керівника апарату суду.

29. За письмовою заявою судді та працівника апарату суду частина невикористаної щорічної основної або додаткової відпустки може бути замінена грошовою компенсацією в порядку, передбаченому Законом України «Про відпустки».

 

VI. Заохочення за успіхи в роботі

 

1. За зразкове виконання своїх обов’язків, тривалу і бездоганну роботу, новаторство у праці й інші досягнення в роботі до працівників апарату суду (посади яких не віднесено до державної служби) можуть застосовуватись такі заохочення:

- оголошення подяки голови чи керівника апарату суду;

- преміювання;

- нагородження почесною грамотою.

2. За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать:

1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;

2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи суду;

3) місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

При цьому загальний розмір премій, передбачених підпунктом 2) цього пункту, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.

3. За бездоганну та ефективну державну службу, за особливі заслуги до працівників апарату - державних службовців застосовують такі види заохочень:

- оголошення подяки;

- нагородження грамотою, почесною грамотою, іншими відомчими відзнаками державного органу;

- дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному Законом України «Про державну службу»;

- представлення до нагородження урядовими відзнаками та відзначення урядовою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);

- представлення до відзначення державними нагородами.

4. Заохочення до державних службовців, які займають посади категорій «Б» і «В», застосовуються керівником державної служби.

За особливі заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.

Заохочення не застосовуються до працівника апарату суду протягом строку застосування до нього дисциплінарного стягнення.

5. Працівникам, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов’язки, надаються в першу чергу переваги та соціальні пільги в межах повноважень і за рахунок коштів судової влади. Таким працівникам надається також перевага під час просування по службі.

6. Заохочення щодо працівників апарату суду оголошуються в наказі голови суду або керівника апарату суду, доводяться до відома працівника та всього колективу і заносяться до трудової книжки працівника. Заохочення щодо керівника апарату суду та заступника керівника апарату суду застосовується за наказом начальника територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області за поданням голови суду.

7. За сумлінне виконання службових обов’язків, високий професіоналізм, проявлену ініціативу та творчий підхід до виконання службових завдань, за значний внесок у зміцнення стану організаційного забезпечення діяльності суду, суддів та працівників апарату суду за рішенням трудового колективу суду, в порядку, визначеному Положенням про заохочувальні відзнаки Державної судової адміністрації України, може бути нагороджено заохочувальними відзнаками Державної судової адміністрації України:

- Подякою Державної судової адміністрації України;

- Почесною грамотою Державної судової адміністрації України;

- Нагрудним знаком Державної судової адміністрації України – «Знак пошани».

8. За сумлінне виконання службових обов’язків, високий професіоналізм, проявлену ініціативу та творчий підхід до виконання службових завдань, за значний внесок у зміцнення стану організаційного забезпечення діяльності суду, працівників апарату суду, в порядку, визначеному Положенням про заохочувальні відзнаки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, може бути нагороджено заохочувальними відзнаками Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області:

- Подякою територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області ;

- Почесною грамотою територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області. 

 

VII. Стягнення за порушення трудової дисципліни

 

1. Трудова дисципліна - основне правило поведінки кожного члена трудового колективу.

Трудова дисципліна в суді забезпечується шляхом:

 

1) дотримання у службовій діяльності працівниками суду вимог законів та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби, патронатної служби, Кодексу законів про працю України та виконання правил внутрішнього службового розпорядку;

2) формування головою суду, керівником апарату суду у підпорядкованих працівників високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов’язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України;

3) поєднання головою суду та керівником апарату суду усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих працівників;

4) поєднання повсякденної вимогливості головою суду, суддями та керівником апарату суду до підпорядкованих їм працівників з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.

2. Обов’язки працівників суду щодо додержання трудової дисципліни:

 

1)  працівник суду зобов’язаний сумлінно виконувати свої посадові обов’язки;

2) не допускати вчинків, несумісних із статусом судді, чи працівника суду;

3) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших працівників;

4) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

5) працівник суду особисто виконує покладені на нього посадові обов’язки.

3. Судді несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

4. За невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки працівника суду та інше порушення службової дисципліни працівник апарату суду - державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому Законом України «Про державну службу».

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Перелік дисциплінарних проступків, які є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності визначений частиною 2 статті 65 Закону України «Про державну службу».

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

5. До працівників апарату суду - державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

6. За порушення трудової дисципліни, цих Правил до працівника апарату суду, посада якого належить до патронатної служби, службовця, обслуговуючого персоналу може бути застосовано один з таких заходів стягнення:

- догана;

- звільнення.

Звільнення як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України.

7. За кожний дисциплінарний проступок до працівника апарату суду – державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

8. Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини працівника суду. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередня поведінка державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов’язків.

9. Дисциплінарні стягнення до керівника апарату суду та заступника керівника апарату суду застосовуються за наказом начальника територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області за поданням голови суду.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців працівників апарату суду, які займають посади державної служби категорії «В», керівником апарату суду за поданням дисциплінарної комісії (окрім зауважень).

10. Дисциплінарні стягнення до працівників патронатної служби застосовуються керівником апарату суду за поданням відповідного судді та оформляються наказом, який оголошується працівникові під розписку.

Дисциплінарні стягнення до усіх інших працівників апарату суду застосовуються керівником апарату суду та оформляються наказом, який оголошується працівникові під розписку.

11. Державні службовці, які здійснюють керівництво іншими державними службовцями або контролюють їх роботу, зобов’язані вживати заходів щодо дотримання ними правил внутрішнього трудового розпорядку, Правил внутрішнього службового розпорядку, Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, Правил внутрішнього службового розпорядку, Правил поведінки працівника суду та чинного законодавства України в межах своїх повноважень.

12. До застосування дисциплінарного стягнення керівник апарату суду повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт.

13. Дисциплінарні стягнення застосовуються безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

14. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

15. За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

16. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення з обумовленням мотивів його застосування оголошується працівникові під розписку. Наказ в необхідних випадках доводиться до відома інших працівників апарату суду.

17. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

18. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому законодавством.

19. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

20. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни, сумлінно та якісно виконував посадові обов’язки, за поданням заступника керівника апарату суду стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

21. Зняття дисциплінарного стягнення оформлюється наказом керівника апарату суду, про що оголошується працівникові апарату суду під підпис.

Ці Правила внутрішнього трудового розпорядку суду доводяться до працівників суду під розписку та вивішуються в приміщенні суду в загальнодоступному місці.